З Іриною ми знайомі ще з самого дитинства. В школу ходили разом, а зустрічатись почали уже в університеті. Згодом, ми одружились ми й вона народила мені прекрасну доньку. Тяжко у селі було з роботою, на майбутнє заробити було складно. Тож одного разу нам поступила пропозиція поїхати закордон. Адже донька росте, хочеться придбати власне житло, а не жити з батьками. А ми все ж хотіли будинок ближче до міста, щоб і на роботу хоч якусь можна було влаштуватись. І щоб донька ходила в нормальну школу. Дружина не відмовилась від пропозиції, але стримувало її те, що вона не хоче залишати маленьку доньку на бабусю із дідусем. Але я все ж переконав її, що це заради кращого життя і тим паче ненадовго, поки донька ще мала, є шанс заробити на її ж майбутнє. Дружина все обдумала і погодилась.
Вже близько шести місяців ми працюємо закордоном. Я працюю на будові, а дружина пішла кухарем у кафе і на вихідних прибирає у заможних людей в будинках. Тяжко працювали день і ніч, та все зароблене відкладали. На відпочинок і хвилини не було. Дні проходили, щодня нічого не змінювалось, лише робота і дім. Щодня дружина намагалась дзвонити до доньки, бо дуже сумувала за нею. Але гроші ми отримували непогані, тож і додому дуже не поспішали. Трохи грошей пересилали на доньку батькам, а все решта відкладали. Я переконував свою дружину, що поки є робота і гарно платять, то мусимо працювати. Старались на всьому економити. Харчі ми купляли лише по акції. Я старався чим більше відкладати аби додому привезти велику суму. І так мене закрутило це життя, що я геть забув, що моя красива і молода дружина – це перш за все жінка.
Якось я повертався додому з роботи й побачив як моя дружина йде з незнайомим чоловік, а потім вони разом зайшли у якийсь будинок. Я сильно занепокоївся. Почав дзвонити до дружини, але вона не відповідала на мої дзвінки. Я йшов додому і все думав про одне, як моя дружина могла так вчинити й що вона робить з чужим чоловіком у будинку. Мені стало дуже неприємно. Я все ніяк не міг повірити, що моя дружина може мені зрадити. Але потім я обдумав усю свою поведінку. Я ж за весь наш час закордоном ні разу не запросив дружину на побачення, не дарував їй квіти, і навіть не казав перед сном як сильно її люблю. Ми думали лише про одне, як нам заробити чим більше грошей. Але ж ми ще такі молоді, там і тридцяти ще немає. А дружина – це перш за все жінка, яка хоче любові та уваги.
Дружина повернулась втомлена ближче ночі. Я спостерігав за її поведінкою, але не помічав нічого дивного. А потім, сівши повечеряти, вона почала розповідати як прибирала будинок в однієї заможної сім’ї. Чоловік був з України теж, до речі, і він забрав мою дружину з роботи, як з’ясувалось, то він теж колись приїхав на заробітки, а згодом знайшов тут дружину й у них вже велика сім’я. Я уважно слухав свою дружину і мені так тепло було на душі, що я все сильніше її кохаю, такою якою вона є. Я підійшов і обійняв свою дружину, не дослухавши до кінця.
