Для сім’ї вже не диво чути те, що у них будуть близнята. Мати народжує уже в п’яте. Та батьки уже й не надіються на яке чудо. У них народження двійнят-хлопчиків уже традиція – на світ з’являються хлопчики які дуже схожі один на одного.
Мама звісно хотіла б хоча б одну дівчинку-принцесу, але все одно, обидва раді. Все ж, природа робить своє.
Ось і цього разу почались пологи у вагітної жінки. Тато нервово переступає з однієї ноги на другу. Лікарі кажуть, що необхідно робити кесареве розтин. Але подружжя відмовляється, мовляв, що вистарчить сил аби народити природним шляхом.
Ще одна мить і на світ з’являється маля.
- Хлопчик, — каже акушер.
Тато трохи зморщив лоба, все ж надіявся, що хоча б цього разу буде дівчинка.
За декілька хвилин народилось друге маля і знову хлопчик. І вже ніякої надії у батька. Уже десять нащадків і усі хлопчики.
Батько щасливий, любить своїх хлопців до нестями, і мати також. Каже, що вони її майбутні захисники. Щодня вони разом гуляють у парку, катаються на велосипедах і грають у футбол. Команда ж велика.
Батько гордий за те, що у нього така сім’я. Хлопці частенько займають перші місця у змаганнях з футболу. Це дуже приємно, адже кожен з дітей виграє 1,2,3 і так далі місце, і все вони оприлюднені на публіку. Всі дивляться на батька, наче він герой, що виховав таких спритних дітей.
Мама все радіє, що має таких сильних помічників. З одежею не тяжко, хлопці не перебірливі, всі охайні й чисті. Старші хлопці дуже допомагають з молодшими, часто беруть із собою на футбол, аби ті трохи погрались.
Вона теж любить спостерігати за своїми хлопцями, особливо за тим, як вони грають. Вона дуже щаслива. Вона розуміє, що усе найскладніше позаду, зараз головне продовжувати виховувати хлопців так, аби ті виросли людяними, добрими й щирими. І тато теж був дуже щасливий. Сьогодні прийшов з хлопцями під пологовий будинок з кульками, які хлопці випускали й кричали:« Мамо, ти найкраща у світі!».
